1. Головна
  2. /
  3. Прозорість
  4. /
  5. Порядок дій при зіткненні...

Порядок дій при зіткненні з булінгом

АНТОНІВСЬКА ГІМНАЗІЯ № 21

ХЕРСОНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НАКАЗ

м. Херсон

від 02 вересня 2021 року                                                                          №  65

Про організацію заходів спрямованих

на протидію булінгу та порядок дій при

зіткненні з випадками булінгу (цькування) в закладі

              На виконання   наказу Міністерства освіти і науки від 26.02.2020 року  № 293 «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти», з метою попередження поширення негативних явищ в учнівському середовищі щодо протидії булінгу

НАКАЗУЮ:

  1. Затвердити план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в гімназії, до додається (Додаток 1);
  2. Затвердити порядок подання заяви про випадки булінгу (цькування) (Додаток 2).
  3. Затвердити порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (Додаток №3).
  4. Затвердити інструкцію для працівників навчального закладу з безпеки життєдіяльності щодо попередження суїциду серед учнів. (Додаток №4).
  5. Заступнику директора з виховної роботи Антоніні СІДЬКО:
    1. Моніторити виконання плану заходів класними керівниками 1- 9 класів, педагогічними працівниками, соціально-психологочної службою гімназії, радою профілактики.

                                                                        Постійно

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор гімназії                                                   Марія КЕДРОВСЬКА


Додаток 1 до наказу закладу

02 вересня 2021 року № 65

План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в гімназії №21 на 2021/2022 н.р.

№ п/пНайменування заходівВідповідальні за виконанняТерміни виконання
1Проводити профілактичну та інформаційно – просвітницьку роботу серед учасників освітнього процесу, спрямовану на запобігання вчиненню дитиною та стосовно дитини булінгу (цькування)Практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники 1-9 класівПостійно
2Надавати психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або самі потерпіли від булінгу (цькування).Практичний психолог, класні керівники 1-9 класівПостійно
3Запланувати у планах роботи класних керівників проведення заходів профілактичного спрямування, ініціювати та організовувати превентивні заходи з питань попередження різних видів насильства в системі «вчитель – учень», «учень-учні», «батьки – учень».Класні керівники 1-9 класівВересень
4Внести у план роботи Ради профілактики  питання щодо запобігання та протидії булінгу (цькування).Практичний психолог, соціальний педагогВересень
5Активізувати функціонування консультативного пункту «Скринька довіри».Практичний психологВересень
6Вивчити стан мікроклімату в класних колективах (5-9 класи), визначити індекс згуртованості та наявність соціально відторгнених школярів.Класні керівники 5-9 класів, практичний психологВересень-жовтень
7Проаналізувати стан справ та посилити індивідуальну корекційну роботу з дітьми, які мають ознаки агресивної поведінки.Практичний психологВересень-жовтень
8Проводити превентивні бесіди з здобувачами освіти схильними до правопорушень та девіантної поведінки.Практичний психолог, соціальний педагогЩомісяця
9Організувати роботу з батьками щодо роз’яснення наслідків жорстокого поводження з дітьми, а також з особами, що становлять найближче оточення дитини.Практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники 1-9 класівПостійно
10Здійснювати перевірку приміщень, території гімназії з метою виявлення місць, які потенційно можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення булінгу (цькування).Класні керівники 1-9 класів, соціальний педагог, чергові вчителіПротягом року
11Підготувати і провести інформаційно-просвітницьку кампанію щодо протидії  булінгу та насильству (розповсюдження буклетів, відео роликів, поширення інформації на сайті закладу)Соціальний педагог, педагог – організатор, члени учнівського самоврядуванняЖовтені 2021, Березень 2022
12Підготувати і провести інформаційно-просвітницьку кампанію серед батьківської громадськості  щодо наслідків жорстокого поводження з дітьмиСоціальний педагог, ЗДВРЖовтень 2021, березень 2022
13Обговорювати на засіданні учнівського самоврядування елементарні прояви або інформацію про застереження.Педагог-організатора1 раз в 2 місяці

Додаток 2 до наказу закладу

02 вересня 2021 року № 65

Порядок подання  (з дотриманням конфіденційності)
 заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

 2.     На ім’я директора гімназії пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

 3.     Директор гімназії видає наказ про проведення розслідування та активізацію постійно діючиї комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

 4.     До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.


 Додаток  3 до наказу закладу

02 вересня 2021 року № 65

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

  1. Директор гімназії має розглянути звернення у встановленому порядку.
  2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу ( або активізує роботу комісії, яка затверджена наказом по гімназії), яка з’ясовує обставини булінгу.
  3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор гімназії повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
  4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення частини другої статті 13 « Вчинення правопорушень за статтею 173-4».

Додаток 4 до наказу закладу

02 вересня 2021 року № 65

ІНСТРУКЦІЯ
з безпеки життєдіяльності щодо попередження суїциду серед учнів

1. Загальні положення

1.1 Інструкцію розроблено відповідно до таких нормативних актів: Лист Міністерства освіти і науки України «Деякі питання організації виховного процесу щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»; Лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 №1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню); Закон України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню); Закон України “ Про запобігання та протидію домашньому насильству”

1.2. Дана інструкція щодо попередження суїциду серед учніввизначає і регулює організацію діяльності усіх працівників навчального закладу щодо максимального зниження ризику самогубств серед учнів школи. Заходи, спрямовані на профілактику та попередження самогубств серед учнів не повинні обмежувати їх права, завдавати їм моральної або фізичної шкоди.

2. Початкові заходи

2.1. У разі, коли помічена схильність учня до суїциду:

  • необхідно дуже уважно вислухати підлітка, який зважився на самогубство. У стані душевної кризи будь-кого з нас необхідно, щоб нас хто-небудь вислухав.
  • слід докласти всіх можливих зусиль, щоб зрозуміти проблему, яка ховається за словами;
  • оцініть серйозність намірів і почуттів підлітка. Якщо він (вона) вже склав (а) певний план суїциду значить ситуація найсерйозніша, ніж в разі, коли ці плани розпливчасті і невизначені;
  • оцінити глибину емоційної кризи. Дитина може відчувати дуже серйозні труднощі, але при цьому не думати про суїцид. Найчастіше людина, недавно прибував в стані депресії, несподівано починає бурхливу, невпинну діяльність. Такий характер поведінки також може бути підставою для тривоги;
  • слід дуже уважно ставитися до всіх, навіть самим найменшим образам і скаргами. Не можна нехтувати нічим зі сказаного. Діти можуть і не давати волю своїм почуттям, тим самим приховуючи наявні у них проблеми, але в той же час можуть перебувати в стані глибокої депресії;
  • не слід боятися прямо запитати, чи не замислюється підліток про суїцид. Практика показує, що таке питання вкрай рідко приносить шкоду. Найчастіше дитина рада можливості відкрито розповісти про свої проблеми.

2.2. Нижчеперелічені питання і зауваження допоможуть почати розмову про самогубство і визначити ступінь ризику в певній ситуації:

  • Схоже, у тебе щось сталося. Що тебе турбує? (Так можна почати бесіду про проблеми дитини).
  • Ти замислювався коли-небудь про самогубство?
  • Яким чином ти плануєш це зробити? (Дане питання допоможе визначити ступінь ризику. Чим більш докладно складений план, тим більша ймовірність його виконання).

2.3. Твердження про те, що криза вже пройшла, не повинно вводити вас в оману.

Найчастіше підліток відчуває полегшення після розмови про самогубство, але через деякий час знову повернеться до тих же думок.

Тому не залишайте його на самоті навіть після успішної розмови.                            Слід підтримувати його і бути наполегливим. Кожна людина в стані душевної кризи потребує строгих стверджувальних вказівок. Усвідомлення вашої компетентності, що Ви зацікавлені його долею і готові надати допомогу дадуть йому емоційну підтримку. Слід переконати його в тому, що він зробив правильний крок, прийнявши вашу допомогу. Потрібно оцінити його внутрішні можливості. Якщо людина здатна аналізувати і сприймати поради оточуючих, їй буде набагато легше відновити душевні сили і стабільність.

2.4. Потрібно врахувати і інші можливі джерела допомоги: психолога, друзів, родину, лікарів, до яких можна звернутися. Слід спробувати переконати підлітка звернутися за допомогою до фахівців (психолога, лікаря). В іншому випадку потрібно звернутися до них самих, щоб спільно розробити стратегію допомоги.

3. Як можна надати допомогу людині з суїцидальними нахилами

3.1. В першу чергу, необхідно зрозуміти і запам’ятати, що далеко не кожен потенційний самогубець є психічно хворим. І тих, кого витягли з того світу, зовсім не обов’язково таврувати психіатричним діагнозом. Взагалі, суїцид не є приводом для засудження. Ясна річ, що людина вибрала не найкращий і не найрозумніший варіант вирішення проблеми. Але це не його вина, а його біда в тому, що інших способів він знайти не зміг.

3.2. Не потрібно довіряти і широко поширеному міфу про те, що «хто говорить про самогубство, ніколи цього не зробить». У деяких випадках заява про можливе самогубство може бути і демонстрацією, але це може бути і криком про допомогу, який вирвався абсолютно випадково. І неспеціалісту «діагноз» в такому разі поставити дуже складно. Тому не можна пропускати їх повз вуха, а слід приділяти увагу подібним заявам.

3.3. Дуже важливо пам’ятати, що часто людині, яка перебуває в стані гострої кризи необхідно просто виговоритися – емоціям потрібен вихід. Адже, ймовірно, що вона не може довірити свої почуття кому-небудь з близьких людей. Тому щирий інтерес, проявлену участь або просто терпляче вислуховування може врятувати від суїциду ще одну людину.

3.4. У випадку, якщо ваш учень в якийсь момент став вести себе занадто ризиковано – це теж є приводом для того, щоб прислухатися до його проблем. Нічого, що він цілком сильна особистість – можливо, йому просто бракує душевного тепла і розуміння? Варто врахувати, що прихований самогубець часто сам вам ніколи не поскаржиться.

3.5. Необхідно бути дуже обережними з демонстративними самогубцями. Дуже поширений в народі метод відмовити за допомогою фрази – «чого встав, стрибай давай» – може спрацювати з точністю до навпаки. В такому випадку краще сказати такому самогубцю, що рішення про суїцид – справа дуже особиста і вся відповідальність за таке рішення лежить на виключно самій людині.

3.6. Якщо ж хто-небудь за допомогою спроб самогубства вами відкрито маніпулює, найкращий спосіб – триматися від нього якнайдалі (без глядачів вистава не відбудеться). Чи не підтримуйте розмову непридатними способами. Звичайно, підтримати інші методи розмови, найбільш допустимі, тут можна і навіть необхідно.

3.7. Слід показати людям, схильним до демонстративного самогубства, що зовсім не обов’язково значима особистість, об’єкт його уваги, відреагує саме так, як цього хоче самогубець: цілком ймовірно, що улюблений зовсім не горюватиме над могилою, а весь навколишній світ зовсім не мучитиме себе почуттям провини. І переконатися в цьому саму особисто у нього вже не буде можливості. Навіщо ризикувати своїм життям лише для того, щоб спробувати «комусь щось довести»? Кращий варіант спробувати вийти на діалог конструктивними методами, а такі методи в будь-якій ситуації. І Ви зможете допомогти учневі, відкривши їх для нього.

3.8. Вкрай складно відмовити дитину від самогубства, вказуючи на його почуття обов’язку: не можна завдавати болю батькам, не можна залишати близьких, ти не маєш на це права … Такого виду тиск може тільки підштовхнути до фатального кроку: мовляв, я настільки вже нічого не значу, що і життям власним розпоряджатися не маю права! Потрібно постаратися переконати цю дитину в тому, що якщо вона бажає в цьому житті бути значущою особистістю: чи не краще буде докласти свою голову і руки до того, щоб домогтися значущості найбільш адекватними методами?

3.9. Вкрай важливо переключити потенційного самогубця з думки про самогубство. Але не можна говорити йому «Та ти не думай про це!»; його думки будуть знову і знову повертатися до «забороненого плоду». Проведіть такий експеримент. Уявіть, що вам сказали: «Не думай про слона». Ну і як, про що ви зараз в першу чергу подумали? Ото ж бо й воно. Точно так само не слід прямо відмовляти людини «не думати про суїцид». Краще дати йому іншу роботу для мозку!

3.10. Слід скористатися допомогою фахівця. Якщо Ви відзначили в поведінці, зовнішньому вигляді, під час бесіди з дитиною можливі ознаки самогубства, не намагайтеся вирішити дану проблему самі, не бійтеся звернутися за допомогою до психолога освітньої установи. Це внесе великий внесок в порятунок чужого життя.

3.11. Завжди пам’ятайте, що винних в суїциді, як правило, немає. Будь-яке самогубство – це особисте, усвідомлене рішення самої людини. І розпоряджатися своїм життям – невід’ємне право кожної особистості. Але найкращою профілактикою самогубства є надання можливості кожному відчути це право, так само як і право шукати інші способи вирішення проблем. Коли людина відчуває себе потрібним хоча б самому собі, якщо він має право голосу хоча б по відношенню до себе самого – вже хоча б, тому життя починає представляти для нього досить велику цінність!

4. Прийоми попередження суїцидів

4.1. Не слід ставитися поблажливо до учня: він вже не «на верхньому рівні дитячості», а на «нижньому рівні дорослості».

4.2. Завжди вислухайте – «Я чую тебе». Не намагайтеся втішати загальними фразами типу «Ну, все не так погано», «Вам стане краще», «Не варто цього робити». Потрібно дати йому можливість вимовитися. Задавайте йому питання і уважно слухайте.

4.3. У разі, якщо його слова вас лякають, необхідно сказати про це прямо. Його вже пізно оберігати: йому потрібна допомога, а не фальшиві запевнення про те, що все добре.

4.4. Обговорюйте – відкрите обговорення планів і проблем прибирає тривожність. Не варто боятися говорити про це – більшість людей відчувають незручність, кажучи про суїцид, і це проявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Розмови не можуть спровокувати суїциду, тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність, підозрілість до співрозмовника.

Не тисніть на нього. Але покажіть, що його доля вам не байдужа.

4.5. Будьте дуже уважні до непрямих показників при передбачуваному самогубстві. Будь-яку жартівливу згадку або загрозу потрібно сприймати всерйоз. Підлітки часто заперечують, що говорили серйозно, намагаються висміювати співрозмовника за його зайву тривожність, можуть зображати гнів. Говоріть, що ви приймаєте їх серйозно.

4.6. Задавайте питання – узагальнюйте, виконуйте рефреймінг – «Таке враження, що ти насправді говориш …», «Більшість людей замислювалося про самогубство …», «Ти коли-небудь думав, як зробити його?» Якщо вами отримана відповідь, переходите на конкретику. Пістолет? А ти коли-небудь стріляв? А де ти його візьмеш? Що тоді станеться? А що якщо ти схибиш? Хто тебе знайде? Ти думав про свої похорони? Хто на них прийде? Недомовлене, приховане ви повинні зробити явним. Допоможіть підлітку відкрито говорити і думати про своїх помислах.

4.7. Підкреслюється тимчасовий характер проблем – визнайте, що його почуття дуже сильні, проблеми дуже складні – дізнайтеся, як ви можете допомогти, так як вам він уже довіряє. Постарайтеся дізнатися, хто ще міг би допомогти в даній ситуації.

4.8. Якщо ви не дуже добре розбираєтеся в темі, відправте дитину до того, хто краще вас зможе зрозуміти його почуття (іншого фахівця). Шукайте інформацію разом з ним. В цьому випадку, визнавши свою некомпетентність, ви завоюєте повагу. Надалі, коли ситуація проясниться, зможете допомогти доброю порадою.

5. Завершальні положення інструкції

5.1. Перевірка і перегляд інструкції з охорони праці щодо профілактики самогубств серед учнів повинна здійснюватися не рідше одного разу на 5 років.

5.2. Якщо протягом 5 років з дня затвердження (введення в дію) даної інструкції умови не змінюються, то її дія автоматично продовжується на наступні 5 років.

5.3. Відповідальність за своєчасне внесення змін і доповнень, а також перегляд даної інструкції з попередження суїциду серед підлітків покладається на відповідального за охорону праці співробітника навчального закладу.

РОЗРОБЛЕНО:

ЗДВР                              __________________Антоніна СІДЬКО

                                                 (особистий підпис) (власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ)