1. Головна
  2. /
  3. Прозорість
  4. /
  5. Освітня програма, що реалізується...

Освітня програма, що реалізується у закладі

НА 2021-2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Розділ 1

Призначення гімназії та засіб її реалізації

Призначення гімназії полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону гімназії, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення гімназії є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме

  • надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
  • надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
  • оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через два рівні освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років.

Розділ 2

Опис “моделі” випускника гімназії

Модель випускника Нової Української Школи це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник гімназії має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник –це передусім людина творча,з великим потенціалом саморозвитку тасамореалізації, широким спектром особистості:

  • випускник гімназії добре проінформована особистість;
  • прагне до самоосвіти та вдосконалення;
  • готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;
  • є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
  • свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
  • мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання,уміння та навички,передбачені стандартомпочаткової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної освіти володіє певними якостями і вміннями на рівнівимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя.

Наш випускник -свідомий громадянин і патріот своєї країни,готовий до сміливих іуспішних кроків у майбутнє.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу гімназії

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені “моделлю” випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед гімназією поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої  загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;

  • Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
  • Проведення атестації та сертифікації педагогів;
  • Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази гімназії.

Розділ 4

Освітня програма закладу та її обґрунтування

4.1. Освітня програма початкової освіти

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексуосвітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта здобувається  з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

       Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,   забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, інтеграцію  та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

  • вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  • математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  • інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад освіти, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
  • екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  • навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно,в групі;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я, збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  • культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  • підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

4.1.1. Освітня програма 1-4 класів

Освітню програму

–  для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типовихосвітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 No 1272);

– для 3-4 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 No 1273).

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

– дитиноцентрованості і природовідповідності;

– узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

– науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

– наступності і перспективності навчання;

– взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

– логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

– можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

– творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

– адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна – включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

математична – спрямована на формування математичної та інших ключових

компетентностей; природнича – має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі; технологічна – формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до

зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій; інформативна – формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до

розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві; соціальна і здоров’язбережувальна – формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших; громадянська та історична – формування громадянської та інших компетентностей,

готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів; мистецька – формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого

самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини; фізкультурна – формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ», в 3 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології», інформатична – через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька галузь – через інтегрований курс «Мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура (див. Додаток до Освітньої програми).

4.2. Освітня програма базової середньої освіти

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніхкомпонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1190 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1224 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1224 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні (див. Додаток до Освітньої програми).

Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на:

  • збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем передбачених навчальною програмою академічного рівня
  • проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих учнів чи груп учнів.

Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались. .

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів “Фізична культура” та “Основи здоров’я”, а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей,окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

КлючовіКомпоненти
з/пкомпетентності 
   
1СпілкуванняУміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати,
 державною (іробити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у
 рідною — у разітекстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,
 відмінності)пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово),
 мовамиграмотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно
  вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко,
  лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати,
  доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих
  іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику  предмета .
  Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних
  формулювань.
  Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей,
  доведення правил, теорем
   
2СпілкуванняУміння: здійснювати спілкування в межах сфер,тем і ситуацій,
 іноземнимивизначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст
 мовамиавтентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних
  жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати
  спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
  використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за
  умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з
  іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного
  спілкування.
  Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її
  для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
  адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови
  та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб
  усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й
  застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних
  потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для
  самостійного вивчення іноземних мов.
  Навчальні ресурси: підручники,словники,довідкова література,
  мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
   
3МатематичнаУміння: оперувати текстовою та числовою інформацією;
 компетентністьвстановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої
  дійсності (природними, культурними, технічними тощо);
  розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і
  досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів,
  процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати;
  прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач;
  використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
  Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного
  життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного,
  економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення
  інших предметів.
  Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач,і обов’язково
  таких, що моделюють реальні життєві ситуації
   
4ОсновніУміння: розпізнавати проблеми,що виникають у довкіллі;будувати
 компетентності ута досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися
 природничихтехнологічними пристроями.
 науках іСтавлення: усвідомлення важливості природничих наук як
 технологіяхуніверсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі
  наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
  Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм,які ілюструють
  функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на
  природу
   
5Інформаційно-Уміння: структурувати дані;діяти за алгоритмом та складати
 цифроваалгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі;
 компетентністьвикористовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та
  оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
  Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її
  отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для
  ефективного розв’язування математичних задач.
  Навчальні ресурси: візуалізація даних,побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
   
6Уміння вчитисяУміння: визначати мету навчальної діяльності,відбирати й
 впродовж життязастосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення
  цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність;
  моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати,
  коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності;
  доводити правильність власного судження або визнавати
  помилковість.
  Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових
  знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості
  вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів
  своєї діяльності.
  Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
   
7Ініціативність іУміння: генерувати нові ідеї,вирішувати життєві проблеми,
 підприємливістьаналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення;
  використовувати критерії раціональності, практичності,
  ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення;
  аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати;
  використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів
  розв’язання життєвого завдання.
  Ставлення: ініціативність,відповідальність,упевненість у собі;
  переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне
  оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
  Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту
   
8Соціальна іУміння: висловлювати власну думку,слухати і чути інших,
 громадянськаоцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;
 компетентностіаргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати
  аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в
  команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі;
  аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет.
  Ставлення: ощадливість і поміркованість;рівне ставлення до інших
  незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за
  спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без
  передчасного переходу до висновків; повага до прав людини,
  активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
  Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
   
9Обізнаність іУміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку,
 самовираження уаргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні
 сфері культуриособливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і
  взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні
  продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
  Ставлення: культурна самоідентифікація,повага до культурного
  розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого
  предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
  Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
   
10ЕкологічнаУміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні
 грамотність іподії в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні,
 здорове життяекологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації
  результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предметата екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти,завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проєктах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

  1. Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
  2. Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
  3. Завданням наскрізної лінії «Здоров’я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
  4. Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Розділ 5

Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

На виконання Закону України «Про освіту», Положення про індивідуальнуформу навчання в загальноосвітніх закладах», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8, витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі організовано індивідуальне ннавчання (педагогічний патронаж) 2 учнів з особливими освітніми потребами.

Для організації навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для:

забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП.

Індивідуальне нвчання – це один з процесів забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі або на дому (педагогічний патронаж) на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Освітній процес здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх (спеціальних) навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Для учня 4 –А класу  навчальний план складено увідповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами затвердженою наказом МОН України від 26.07.2018 №814 (додаток 5).

Для учениці 9-Б класу -відповідно до Типової освітньої програми спеціальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами загальної середньої освіти ІІ ступеня затвердженої наказом МОН України від 22.04.2014 № 504 (додаток 18) (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України від 19.06.2015 №651 та від 07.06.2017 № 799). з навчанням українською мовою.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про освіту», статті 8 та 16 Закону України «Про загальну середню освіту» та відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року №872 (зі змінами) та висновку інклюзивно-ресурсного центру,  на підставі заяви батьків у закладі освіти  відкрито 1 інклюзивний клас (1 клас).

Індивідуальний робочий план розробляється командою супроводу (заступникдиректора з навчально-виховної роботи, вчителі, психолог, логопед, дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами відповідно до Положення.

Індивідуальний навчальний план  затверджується керівником закладу освіти та переглядається двічі на рік з метою коригування.

Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом, педагогами) закладу та педагогічними працівниками.

Практичний психолог школи надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які працюють з такими учнями у створенні сприятливих умов адаптації.

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог. Навчальне навантаження для учня 4-А класу не перевищує 10 годин, для учениці 9-Б класу -14 годин.

Особливістю освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачається години для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, а саме:

корекція розвитку;

розвиток мовлення;

лікувальна фізкультура (ритміка);

соціально-побутове орієнтування.

Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться  практичним психологом.

Учні з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я.

Розділ 6

Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Заклад освіти потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі,  квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультації, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

           У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до освітньої діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Розділ 7

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА .

Розділ 8

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм гімназії на 2021/2022 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – “модель” випускника (додатки).

Розділ 9

Структура навчального року

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. При цьому структура та тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.

У межах академічної автономії питання організації виконання освітньої програми та освітнього процесу є внутрішнім питанням закладу, педагогічної ради та завданням педагогічних працівників.

Проте, в умовах пандемії навчання здобувачів освіти може відбуватися (за потреби) з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за №941/35224 та схвалено педагогічною радою закладу (протокол № 01 від 30.08.2021 р.)

Відповідно до статті 16 Закону України „Про загальну середню освіту” 2021/2022 навчальний рік починається – 1 вересня і закінчується проведенням  підсумкового оцінювання і державної підсумкової атестації навчальних досягнень  учнів, не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: перший семестр – з  01 вересня до 29 грудня 2021 року,  другий  семестр – з 13 січня до 07 червня  2022 року.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 01 листопада  до 07 листопада; зимові – з 30  грудня  2020 року до 12 січня 2022 року; весняні – з  28 березня до 03 квітня.

Здобувачі освіти зможуть відпочити від навчання в дні загальноукраїнських свят та у наступний понеділок після свят, які випадають на вихідні дні:

14.10. – день захисника України;

08.03. – вихідний день(Міжнародний жіночий день);

25.04. – вихідний день після Великодня;

02.05. – вихідний день (після Дня праці);

09.05. – вихідний день (День Перемоги).

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України, вибір третього предмета за рішенням педагогічної ради. Терміни їх проведення визначаються закладом освіти.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2022 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Заклад працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 830 до 1505 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором закладу. Упродовж навчального дня проводяться дві великі перерви по 20 хвилин.